Як правильно нарахувати зарплату та подати зарплатну звітність
Вимоги щодо ненадання працівникам щорічних відпусток закріплені у частині 5 стаття 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504). Зокрема, заборонено не надавати:
- щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років підряд;
- щорічні відпустки протягом робочого року особам до вісімнадцяти років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці чи з особливим характером праці.
Відповідати за невиконання цих норм законодавства буде саме роботодавець.
Якщо на прохання працівника щорічну відпустку поділили на частини і він використав не всі з них, невикористану частину (невикористані частини) відпустки потрібно надати працівнику. Зробити це, як правило, необхідно до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надають відпустку.
Отже, законодавство передбачає, що кожного року працівник повинен відпочивати від роботи, тобто, йти у відпустку. Однак на практиці це правило не завжди виконують, в результаті чого окремі працівники накопичують відпустки за два, три або більше років.
Основна причина накопичення невикористаних відпусток — є невиконання графіка відпусток, який щороку складають на підприємстві, в установі та організації.
Ще одна з причин — звичка деяких працівників відпочивати лише частину належної їм відпустки.
Нагадаємо, що в період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини 7 статті 79, частини 5 статті 80 КЗпП та частини 5 статті 11, частини 2 статті 12 Закону № 504 у період дії воєнного стану не застосовують (ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Роботодавці мають обов’язково забезпечувати державну гарантію — нараховувати індексацію на заробітну плату найманим працівникам, зокрема у разі підвищення посадових окладів. За якими правилами, розглянемо докладніше
