Роботодавець може не погоджуватись звільнити працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП

Розрахунок зарплати, звітність, перевірки

Постанова ВС від 26.05.2022 у справі № 908/2828/19

Тлумачення змісту статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП) свідчить, що розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин:

• які спонукають працівника розірвати цей договір,
• які працівник визначає самостійно.

Якщо зазначені працівником причини звільнення – порушення роботодавцем трудового законодавства за частиною третьої статті 38 КЗпП – не підтверджуються або роботодавець не визнає, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору.

У разі незгоди роботодавця звільнити працівника за частиною третьої статті 38 КЗпП, він може відмовити у розірванні трудового договору. Але не має права розірвати його з інших підстав, що їх працівник не зазначив.

Відмова роботодавця у звільненні працівника за частиною третьою статті 38 КЗпП свідчить:

• про відсутність припинення трудових відносин працівника з підприємством,
• необхідність працівнику надалі виконувати покладені на нього трудові обов’язки, в тому числі дотримуватися трудової та технологічної дисципліни.

Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП є з’ясування поважності причин його відсутності на роботі. Поважними є такі причини, що виключають вину працівника.

Колективний договір: які зміни очікують на роботодавців

Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА