У відповідь на запит Радіо Свобода Омбудсмен повідомив, що проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників. До того ж окремі норми Трудового кодексу України (далі — ТК) суперечать принципам, закріпленим у Конституції України та міжнародному законодавстві.
Омбудсмен підкреслив, що у грудні 2024 року надав Мінекономіки свою позицію щодо проєкту Трудового кодексу України. Також він вважає, що трудове законодавство необхідно оновити особливо в контексті підготовки до післявоєнного періоду.
Розрахунок зарплати, звітність, перевірки
Омбудсмен звертає увагу на такі недоліки у законодавчій ініціативі:
- проєкт містить абстрактні категорії: працівник має діяти «добросовісно й розумно, додержуватися моральних засад суспільства»;
- нормативно-правові акти не встановлюють чітких критеріїв щодо визначення добросовісності, розумності та моральних засад;
- зміна формулювання підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на розірвання «з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру» є вкрай широким формулюванням та потребують конкретизації, що дозволить уникнути невмотивованих звільнень;
- необхідно надати визначення поняттям «втрати довіри до працівника», за «аморальний проступок», які є підставами передбаченими у проєкті для звільнення;
- за відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 120 календарних днів поспіль, трудовий договір можуть розірвати в односторонньому порядку. Вказана норма не корелюється з положеннями окремих законів;
- у розділі про укладання строкових трудових договорів передбачили можливість переукладання договору до п’яти років. На думку Дмитра Лубінця, строк п’ять років є надмірним, виходячи з практики європейських країн, його необхідно зменшити;
- не підтримують також скасування низки відпусток, передбачених чинним законодавством;
- варто встановити чіткі підстави застосування локауту, наприклад, при ухиленні працівників від проведення колективних переговорів. Не визначені також гарантії працівників під час застосування локауту: чи зберігають зарплата, чи компенсацію виплачують за правилами простою; не вказують і категорії працівників в залежності від тих, хто приймає участь у страйку, і тих, хто не приймає;
- у проєкті передбачили, що за відсутності роботодавця за місцезнаходженням, складають акт про неможливість проведення інспекційного відвідування / інспектування. Таким чином в проєкті, як і в чинному законодавстві, не передбачили дієвий механізм здійснення державного нагляду (контролю), який є одним із способів захисту порушених роботодавцем трудових прав працівника. Тому необхідно визначити санкції до суб’єкта господарювання у разі відсутності його за місцем реєстрації, розробити механізм встановлення фактичного місця перебування суб’єкта господарювання та його посадових осіб.
Нині в Україні розроблюють та обговорюють новий ТК, який має замінити застарілий Кодекс законів про працю України і враховуватиме вимоги й стандарти ЄС. Текст проєкту нового ТК оприлюднили для громадського обговорення, проте його ще не зареєстрували у ВРУ.
Міністерство економіки України заявляє, що розробило проєкт нового ТК, щоб трансформувати законодавство так, аби воно відповідало викликам сьогодення, а не радянським рудиментам.
Як зазначила Юлія Свириденко, у проєкті закону впроваджують 8 видів трудових договорів, зокрема щодо надомної, дистанційної роботи.
За інформацією Офісу Омбудсмена
